Художники Маріуполя в мистецьких об'єднаннях (1)
Journal Title: Вісник Маріупольського державного університету. Серія: Філософія, культурологія, соціологія - Year 2015, Vol 5, Issue 10
Abstract
Культурний простір міста Маріуполь з часів його заснування формувався в умовах значної державницької регламентації. Віддаленість міста від культурних центрів в ХІХ- І пол. ХХ ст. створила підґрунтя для відтоку мистецьких кадрів. Потрапляючи до мистецьких центрів, талановиті майстри-уродженці м. Маріуполь посіли помітне місце у неформальних мистецьких угрупованнях. Архип Куїнджі, пов’язаний з Товариством пересувних виставок, став засновником Товариства ім. Куїнджі (1909 р.). Олександр Могилевський входив до "Нового Мюнхенського художнього товариства", пізніше співпрацював з товариством "Бубновий валет", а з 1932 року був членом Спілки художників СРСР. За радянських часів відсутність статусу обласного центру не давала змоги утворити осередок художників в місті Маріуполь, що підсилило відцентрову тенденцію в мистецькому просторі міста. Поступово утворився певний парадокс – з одного боку місто було привабливим для митців, оскільки пейзажі, індустріальні будівництва, проведення "Меморіалів пам’яті Куїнджі", наявність картинної галереї ім. Куїнджі створювали необхідні умови для творчості, з іншого – відсутність інституції, що об’єднувала б художників-маріупольців, не давала змогу реалізуватися їм повною мірою. Функція заміщення в цей час виконували неформальні угруповання, спілки, творчі тандеми, що розвивалися на основі творчої підтримки, дружніх стосунків, виставкової діяльності тощо. Найбільш помітну роль в художньому житті міста відіграли: творчі об’єднання "Маріуполь-87", "Вікно", виставкове об’єднання "ХарБарБонд", творчий тандем художників-монументалістів Леля Кузьмінкова та Валентина Константинова. Визнанням творчого потенціалу міста стало заснування в 1992 році Маріупольської організації Національної спілки художників України, що об’єднує на сьогодні більше 30 художників.
Authors and Affiliations
Galina Batychko
Keywords
Related Articles
- EP ID EP666742
- DOI -
- Views 61
- Downloads 0
ФОРМУВАННЯ СОЦІАЛЬНО-ПРОФЕСІЙНОЇ СУБ’ЄКТНОСТІ ЯК СПЕЦІАЛЬНОЇ КОМПЕТЕНЦІЇ У МАЙБУТНІХ ФАХІВЦІВ ІЗ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ
Проблема розвитку особистості та формування професійних компетенцій сучасних фахівців є дуже важливою та актуальною в умовах сучасного розвитку суспільства. Професії, пов’язані із діяльністю фахівців в сфері надання соці...
Герменевтичний горизонт естетичної оцінки в контексті культурологічного знання
Інтерпретація об’єкта естетичної оцінки відбувається у формі переважно категоріально-понятійного аналізу, хоча й не може бути суцільно позбавленою образно-метафоричного компоненту. Процес розуміння твору має подвійно спр...
Функції освіти як соціального інституту
У статті розглядаються функції освіти як соціального інституту. Звернено увагу на те, що за структурно-функціоналіського підходу соціальний інститут освіти розглядають як один із структурних елементів соціальної системи,...
The orthodox aestheticism by P. Florensky: descriptions and discourse
The description of aestheticism in the Orthodox is an extremely important aspect of human’s study and the correct understanding of the Christian art works specifics. In the context of this study interesting interpretatio...
Эмпирические исследования рационально-логических и чувственно-эмоциональных компонентов образа Великой Отечественной войны в массовой памяти
Статья посвящена проблеме исследования образов исторической памяти. Автор излагает результаты пилотажного эмпирического исследования образа Великой Отечественной войны в массовом сознании жителей центральных и юго-восточ...