ЗАБОРОНА АЛЬМАНАХІВ М. КОМАРОВА «РОЗМОВА» І «ЗАВОЛОКА» ЯК ЧИННИК ЦЕНЗУРНИХ УТИСКІВ УКРАЇНСЬКОЇ КНИЖКИ
Journal Title: Український інформаційний простір - Year 2018, Vol 1, Issue 2
Abstract
У статті розкрито загрозливе для національної безпеки держави суспільно-політичне явище історичного та новітнього львівського москвофільства (себто створення ідеологічно-інформаційної основи для денаціоналізації Західної України) на тлі виняткового сприяння з боку олігархічних місцевих ЗМІ — ТРК «Люкс», 24 канал, інтернет-ресурс zaxid.net та ін. (належать мерові міста А. Садовому). Наголошено на повному штилі висвітлення цієї гостро актуальної проблематики в центральних засобах масової інформації. Розвінчуються міти про Львів як П’ємонт України, що пов’язано з маніпулятивною заанґажованістю інформаційного простору, продажністю окремих журналістів та дуже низьким рівнем політичної культури українського суспільства. Розкриваються основні вияви історичного та новітнього гібридного москвофільства. Авторка спростовує ці міти та стереотипи крізь персоналістичну призму історичних особистостей та сучасних львівських політиків, що стали у Верховній Раді основними рупорами москвофільських ідей. Трактує це як типовий приклад хвороби колоніялізму, що отримала цілющий виклик від історії вилікуватися саме через війну, але в цей великий час застала дуже малих людей передусім у проводі нашої держави. Привид москвофільства під легким камуфляжем лібералізму й глобалізму стрімко вийшов на поверхню саме під час Майдану 2014 року, зреалізувавшись в ідеологічному гаслі чинної післямайданівської влади «єдина країна — єдіная страна» та магістральному посилі: «скасування мовного закону Ківалова-Колесниченка НЕ НА ЧАСІ». Усі й центральні, й місцеві ЗМІ надали цим згубним москвофільським гаслам максимальної популяризації та промоції. Саме в цій вербальній упаковці гасла «модерного москвофільства» (Д. Донцов) озвучені місцевою владою Львова під час анексії Криму та початку московсько-української війни 2014 року. Центр їхнього зародження — середовище львівської мерії (передусім її інформаційного супроводу). Саме звідси розганялися медійні хвилі про несвоєчасність скасування путінського мовного закону Ківалова-Колесниченка 23 лютого 2014 року, й тут формувалася ідеологія «примусового замирення» з ворогом через мовний чинник. The article is devoted to the history of M. Komarov’s Odesa almanacs “Rozmova” and “Zavoloka” censor banning in the context of literary process at the end of the XIXth — beginning of the XXth centuries. The stress is laid on both: compiler’s long-term correspondence with censorship bodies, in which he demanded the permission on books publishing, and conclusions, Ukrainian writers come after “cooperation” with repressive imperial state machine. The role of unpublished almanacs “Rozmova” and “Zavoloka” in the context of growing tendency of Russian censorship intolerance to Ukrainian book is researched. The author shows the history of compilation and attempts of overcoming censor prohibition to publish two South-Ukrainian almanacs from writer, critic, bibliographer and specialist in folklore Mykhailo Komarov. In the professed article “Short essay on the history of Russian censorship laws attitude to Ukrainian literature” (1905), published in Russian liberal-political journal “Russian thought” Mykola Fabrykant slightly raised the veil of inticate attitudes between Russian censorship and Ukrainian books and the press. The first Komarov’s almanac (“Rozmova”. Odesa literary and ethnographic collection for 1889), which consisted of two parts (literary — 6 stories, one narrative, one comedy, thirty verses; ethnographic — a collection of folk sayings and riddles) was submitted to Odesa censorship office in August, 1889. Confirmation of active self-censorhip can be found in correspondence of M. Komarov.
Authors and Affiliations
Вадим Лубчак
Keywords
Related Articles
- EP ID EP493690
- DOI 10.31866/2616-7948.2.2018.151999
- Views 67
- Downloads 0
Специфіка новин у релігійних Інтернет-виданнях України
Розглянуто типи релігійних веб-ресурсів України, особливості їх новинної інформації. Також запропоновано шляхи покращення інформаційних повідомлень на українських релігійних сайтах.
Рекламно-інформаційна політика видавництв у перше десятиліття незалежності України
У статті досліджується формування в українських видавництвах рекламно-інформаційної системи просування книги наприкінці ХХ — початку ХХІ ст. Зазначається, що основними елементами комунікацій були реклама та промоція.
LONDON MAGAZINE “THE UKRAINIAN REVIEW” AS A PROMOTER OF THE IDEA OF UKRAINIAN STATEHOOD IN THE WESTERN WORLD
The article is written on the basis of the library and archive collections in London during the author’s UK internship. Its value lies in the fact that this is the first special study of the history of the English-langua...
Поняття національного інформаційного простору та його характеристики
У статті проаналізовано загальний стан, тенденції та перспективи розвитку інформаційного простору на прикладі національного інформаційного простору України. Розглянуто нормативно-правове забезпечення функціонування інфор...
Революція гідності і тенденції зросійщення Українського телебачення Олег Романчук
Автор статті досліджує процес русифікації українського телевізійного простору. Заходи, спрямовані на вирішення проблем, такі як заборона ряду російських художніх фільмів, які створюють загрозу для національних інтересів...