Зникаючі села України як наслідок транформаційних процесів радянської доби
Journal Title: Наукові праці історичного факультету Запорізького національного університету - Year 2018, Vol 50, Issue
Abstract
Концептуально розглянуто політику партійних органів стосовно політичних, економічних і соціальних перетворень українського села. Встановлено, що різні підходи щодо подальшої долі українського села були припинені вольовими рішеннями союзного верху. Українське село з його працьовитим населенням насильно було колективізовано, спротив колективізації було зломлено. Останню крапку спротиву колективізації поставив Голодомор 1932-1933 рр. За колективізації селяни фактично втратили право розпоряджатися засобами виробництва та результатами своєї праці. Органи влади одноосібно встановлювали ціни на зерно та іншу продукцію сільського господарства. Відсутність паспортів фактично закріплювала селян у колгоспах, позбавляла права самостійно реалізовувати можливість пошуку кращих умов життя, праці та гідної її оплати. Війна різко зменшила кількість населення. Розвиток соціальної сфери у післявоєнний час фінансувався за залишковим принципом. Партійне рішення середини 50-х років ХХ ст. щодо укрупнення та спеціалізації колгоспів створило передумови для виникнення т. з. неперспективних (бригадних) сіл. Водночас, від’їзд великої кількості молоді на підняття цілинних земель Казахстану, комсомольські будови сприяли втраті національної пам’яті та зв’язку поколінь, розмивався і розбавлявся генетичний код аграрної нації, руйнували ментальність. У «неперспективних» селах йшло згортання інфраструктури соціальної сфери, що пришвидшувало їх зникнення. Оскільки тенденція зберігається, потрібна невідкладна система заходів з протидії цьому негативному процесу.
Authors and Affiliations
М. М. Рогожа
Keywords
Related Articles
- EP ID EP514683
- DOI 10.26661/swfh-2018-50-037
- Views 66
- Downloads 0
ІСТОРИЧНИЙ ДОСВІД “ПЕРШОЇ ХВИЛІ” УКРАЇНСЬКОЇ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ КООПЕРАЦІЇ СЕРЕДИНИ ХІХ ст. В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ ПРОБЛЕМ СІЛЬСЬКОГО ВИРОБНИКА
Розглянуто початковий етап розгортання кооперативного руху в Україні. Акцентовано увагу на проблематиці становлення сільськогосподарської кооперації під час зміни економічної моделі розвитку держави у середині ХІХ та в к...
ПОВЕРНЕННЯ ЗАДУНАЙСЬКИХ КОЗАКІВ В МЕЖІ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ НА ПОЧАТКУ ХІХ ст.
Досліджено причини переходу козаків після зруйнування Запорозької Січі за Дунай. На основі архівних матеріалів розглянуто способи повернення задунайських запорожців в межі Російської імперії на початку ХІХ ст. Особлива у...
К ИСТОРИИ ОТЪЕЗДА ИВАНА ХАЛИППЫ ИЗ КИШИНЕВА В БЕРДЯНСК В 1910 г. ИЗ ПЕРЕПИСКИ И. ХАЛИППЫ С МИТРОПОЛИТОМ АРСЕНИЕМ (А. СТАДНИЦКИМ)
Среди уроженцев Бессарабии, связавших свою жизнь с запорожской землей, был Иван (Ион) Николаевич Халиппа (1871 – 1941), в родной Молдове известный как историк, архивист и бессарабский краевед, а в Украине прежде всего ка...
УЯВЛЕННЯ УКРАЇНСЬКОГО КОЗАЦТВА ПРО ПІВДЕННІ ТА СХІДНІ КОРДОНИ УКРАЇНСЬКОГО СВІТУ XVI - ПОЧАТКУ XVIII СТОЛІТТЯ: ЕВОЛЮЦІЯ ІСТОРІОГРАФІЧНОГО ОБРАЗУ
XVI-XVIII століття виявилися вирішальним періодом в історії формування зони розселення українського етносу й у формуванні української етнічної території. У зв‘язку з цим надзвичайно важливо реконструювати уявлення козакі...
РИМСЬКО-ВІЗАНТІЙСЬКІ ВІДНОСИНИ ПІД ЧАС ПРАВЛІННЯ ІСАВРІЙСЬКОЇ ДИНАСТІЇ
У статті досліджено особливості римсько-візантійських відносин під час правління Ісаврійської династії. Розглянуто спроби Риму врегулювати іконоборський конфлікт у Візантії. Проаналізовано причини втрати візантійцями іта...