Аналіз взаємодії “генотип × середовище” на молочну продуктивність ко-рів
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2018, Vol 20, Issue 89
Abstract
Аналіз ефекту взаємодії “генотип × середовище” було досліджено на прикладі 526 лактацій корів червоної степової породи, що утримувалися в умовах ДП “Племрепродуктор “Степове” (Миколаївська область, Україна). Всі дослідження було проведено на підставі даних щодо надоїв корів за 1–10-й місяці (М1-М10) та 305 днів закінчених лактацій (Y305). Нами було перевірено гіпотези щодо впливу на молочну продуктивність наступних факторів – бугая-плідника (фактор “Sire”), номера лактації корів (фактор “NoL”), їх року народження (фактор “Generation”) та сезону їх отелення (фактор “SoC”). Дані було проаналізовано з використанням модулів “Компоненти варіанси” та “Дисперсійний аналіз” пакету прикладних програм STАTISTICA (StatSoft Inc, USA). Корови, що було включено до аналізу, походили від п’яти бугаїв-плідників. Встановлено вірогідний вплив бугая-плідника на надої їх дочок протягом 2–7-го місяця лактації (у всіх випадках: P < 0,001–0,024) та за 305 днів лактації (P = 0,011). 12-річний період дослідження (корови народжені протягом 2001–2011 рр.) було поділено на чотири інтервали таким чином: G1 – 2001–2003, G2 – 2004–2006, G3 – 2007–2009 та G4 – 2010–2011 рр. Рік народження корови (фактор “Generation”) вірогідно впливав (у всіх випадках: P < 0,001–0,044) на всі досліджені ознаки (за виключенням надою за 7–8-й місяці лактації). Відповідно сезону отелення (фактор “SoC”) тварини було поділено на групи: із зимовим (з грудня по лютий), весняним (з березня по травень), літнім (з червня по серпень) та осіннім отеленням (з вересня по листопад). Молочна продуктивність за 1–2-й, 4–8-й та 10-й місяці лак-тації (але не за 305 днів) вірогідно залежала від сезону отелення (у всіх випадках: P < 0,05). На підставі отриманих результатів встановлено вірогідний вплив номера лактації на рівень молочної продуктивності, максимальний прояв якого було відмічено для 3-ої лактації (патерн 1 < 2 < 3 = 4+). Вірогідний вплив номеру лактації корів було відмічено на їх надої за 1–6-й місяці (у всіх випа-дках: P < 0,001–0,017), а також 305 днів лактації (P < 0,001). Номер лактації, рік народження та сезон отелення впливав на форму та персистентність лактаційних кривих корів. Аналіз ефекту взаємодії “генотип × середовище”, що було встановлено для номеру лактації та року народження корів, може бути результатом ефект зміни рангу (re-ranking effect) бугаїв-плідників в різних умовах середовища.
Authors and Affiliations
С. С. Крамаренко, Н. І. Кузьмічова, О. С. Крамаренко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP415992
- DOI 10.32718/nvlvet8905
- Views 76
- Downloads 0
University monitoring research: experience and results
The article presents the research of the monitoring that has recently been intensified, as well as radical changes in the organization of Ukrainian universities. Thus, we can observe that researches are gradually changin...
Формування і продуктивність фотосинтетичного апарату рослин куку-рудзи за дії Поліміксобактерину – стимулятора росту рослин
На даний час впровадження нових прийомів технології вирощування кукурудзи, яка включає застосування мікробних препара-тів – стимуляторів росту рослин та дослідження їх впливу на процес фотосинтезу є актуальним. В умовах...
Principles of formation and development of clustering systems of the national economy
The article deals with the process of formation and development of clustering systems of the national economy, which ensures the generation of competitive advantages of enterprises, regions and the state as a whole and a...
Кластеризація виробництва ветеринарних препаратів в умовах Євроінтеграції
Інтерес до кластерів у світі постійно зростає, наукові дослідження в різних країнах підтверджують, що саме впрова-дження кластерних структур – це запорука соціально-економічного розвитку та ефективного функціонування дер...
Технологія виробництва варених ковбас з додаванням йодованої солі та її ветеринарно–санітарна експертиза
Дефіцит йоду в біосфері, головним чином в ґрунті, призводить до розвитку ендемічного зобу та інших йододефіцитних захворювань. Як показали численні дослідження, до даної патології схильні понад 1 мільярд населення світу....