АНГЛОМОВНИЙ МЕДІАДИСКУРС ЯК КОНТЕКСТ ФУНКЦІОНУВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
Статтю присвячено дослідженню англомовного медіадискурсу як контексту функціонування фразеологізмів. У статті надається визначення понять «дискурс», «медіадискурс», «фразеологізм», з’ясовуються інституційні ознаки та лінгвальні особливості англомовного медіадискурсу. Встановлюються також комунікативно-функційні характеристики медіафразеологізмів. Медіадискурс є типом інституційної комунікації, представленим усними і писемними текстами, створеними журналістами та адресованими широкому загалу. Метою інституційного дискурсу є передавання суспільно значущої інформації, формування ціннісних орієнтацій, моделей поведінки його адресатів. Актуалізація англомовного медіадискурсу відбувається через англомовні ЗМІ та мережу Інтернет. Особливостями англомовного медіадискурсу є взаємодія нейтральних та експресивно-оцінних мовних одиниць. Цілісні за значенням, стійкі за складом і структурою, фразеологізми широко використовуються в англомовному медіадискурсі, виступаючи засобами його виразності, образності, експресивно-емоційних та оцінних характеристик понять, явищ, суб’єктів, позначених ними. Фразеологічні одиниці є також засобами здійснення впливу на адресата англомовного медіадискурсу. Використання фразеологізмів визначається змістом і характером його медіатекстів, метою їх творення, каналом поширення. . The article is devoted to investigation of English media disourse as a context of functioning of phraseologisms. The definitions of such notions as «discourse», «media discourse», «phraseologism» are given, institutional characteristics and lingual peculiarities of the English media discourse are clarified in the article. Communicative and functional characteristics of media phraseology are also defined in it. The notion of media discourse is relatively new, appeared in linguistics because of new type of communication actualized in the sphere of mass media. Media disсourse is viewed by linguists as multilevel and poly-dimensional phenomena. Media disсourse is considered to be a type of institutional communication, represented by oral and written texts, created by journalists and addressed to the public. The aim of this type of institutional discourse is to transmit socially significant information to its addressee. Value orientations, models of behavior can be also formed with the help of this type of discourse. Media discourse is actively studied nowadays due to the development of the discourse analysis and media linguistics, mass communication. Media discourse is actualized through English mass media (newspapers, television, radio) and the Internet. The peculiar feature of this type of discourse is interaction of neutral and expressive and evaluative language units. Holistic by their meaning, stable by their composition and structure, phraseological units are widely used in the English media discourse as means of its expressiveness, figurativeness, expressive and emotional as well as evaluative characteristics of notions, phenomena, subjects, objects, named by them. With the help of phraseological units mass addressee of the English media discourse can be influenced. The choice of phraseological units used in English media texts are determined by their content and character, aims of their creation and channels of their reproduction. Our further studies of English media phraseology will be aimed at the analysis of its types as well as means ans ways of their translation into the Ukrainian language.
Authors and Affiliations
Еліна Кущ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP632983
- DOI -
- Views 104
- Downloads 0
ДЕФІНІЦІЙНА ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЛЕКСЕМ-РЕПРЕЗЕНТАНТІВ ПОЛІТИЧНИХ КОНЦЕПТІВ ГУМАНІЗМ, ПЛЮРАЛІЗМ, МУЛЬТИКУЛЬТУРАЛІЗМ, ТОЛЕРАНТНІСТЬ
У статті здійснено огляд лінгвістичних поглядів вітчизняних та зарубіжних мовознавців на когнітивну структуру концепту. Здійснено контекстуально-інтерпретаційний аналіз прикладів мовної вербалізації лексем гуманізм, плюр...
ПРОДУКТИВНІСТЬ КІНОТЕКСТУ ЯК ГЕНЕРАТОРА МЕМІВ (НА ПРИКЛАДІ КІНОФІЛЬМУ ‘THE PRINCESS BRIDE’)
Статтю присвячено проблемі продуктивності кінотекстів як генераторів мемів. У дослідженні розглянуто поняття продуктивності генератора мемів, класифіковано ступені його продуктивності та визначено критерії розподілу куль...
ТЕКСТОТВІРНА ФУНКЦІЯ КОМУНІКАТИВНИХ СТРАТЕГІЙ У ДРАМАТУРГІЙНОМУ ТЕКСТІ (НА МАТЕРІАЛІ ДРАМИ М. КУЛІША «НАРОДНИЙ МАЛАХІЙ»)
У статті розкрито текстолінгвістичний потенціал комунікативних стратегій. З’ясовано, що текстотвірна функція комунікативних стратегій полягає в тому, що вони пов’язані з основними категоріями тексту як лінгвістичного яви...
РІЗНИЦЯ МІЖ ПОНЯТТЯМИ «АКТИВНИЙ СЛОВНИК», «ЗАГАЛЬНОВЖИВАНА», «МІЖСТИЛЬОВА» ТА «ЕМОЦІЙНО НЕЙТРАЛЬНА» ЛЕКСИКА
У статті розглянуто дефініції термінів «активний словник», «загальновживана», «міжстильова» та «емоційно нейтральна» лексика, які вказують на різні групи лексикону української мови залежно від критеріїв, покладених в осн...
АРГУМЕНТАТИВНІ ФРАГМЕНТИ НАУКОВO-ТЕХНІЧНИХ СТАТЕЙ
Стаття присвячена питанням класифікації аргументативних фрагментів у науково-технічних статтях. Висвітлено значення та співвідношення понять «аргументація», «обґрунтування» та «доведення» для того щоб усунути термінологі...