ДЕЯКІ МІРКУВАННЯ ЩОДО ТИПОЛОГІЇ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ (ДО ПРОБЛЕМИ ЦІННІСНИХ ІДЕНТИФІКАЦІЙ УКРАЇНЦІВ)
Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2018, Vol 14, Issue
Abstract
Мета. Стаття присвячена обміркуванню окремих типів ціннісних зразків людинотворчості з позиції філософської антропології та соціальної філософії. Йдеться про певні моделі, що виформовують світоглядно-смислові модуси людини. Теоретичний базис. Автори висвітлюють (О. Поліщук – Теза І; В. Мудраков – Теза ІІ) особливості таких моделей у процесі творення "нових типів людини". Досліджується процес переформатування цих типів та його засоби. За приклад взято процес ціннісних метаморфоз українців. Дослідження обмежується радянським періодом та періодом незалежності, що відображено відповідно Тезою І – феномен Homo sovieticus та Тезою ІІ – людина в ситуації пост-Homo sovieticus. Акцент падає на особливості ціннісної матриці цих типів та їх світоглядний потенціал. Наукова новизна полягає у розкритті антропологічних моделей, що відповідають ціннісній функціональності, тобто визначенню та вираженню сутності людини. Показано, що певні проекти, за умов примусового переформатування, своєю ціннісною редукцією класифікуються як недолюдські. Вони ґрунтуються на наративі ідеологічного міфу та позбавлені проекції повноцінного поступу особистості. Запропонований підхід дає змогу ревізіювати сучасні тенденції таких проекцій та, щонайголовніше, прогнозувати їх ціннісні потенції в динаміці трансформаційного поступу сутності сучасного українця. Висновки. Нарис відображає процес трансформації світоглядно-смислових модусів, що постає двома ситуаціями-продуктами – радянської людини та сучасника. Перший тип сформовано міфологією політичної ідеології. Ця людина позбавлена самої себе. Її колективна ідентичність зрощена антропологічним ефектом насилля та страху. Другий тип вельми подібний. Він опиняється в ситуації ціннісної дезорієнтації, ностальгічних поривів та інструментального мислення. Його завдання – рух у бік "монадної особистості". Це уможливлюється шляхом формування "власної філософії", "іманентної телеології прориву", а також врахуванням проблеми утвердження та радикальності зовнішнього фактору.
Authors and Affiliations
Vitaly Viktorovych Mudrakov, Oleksandr Polishchuk
Keywords
Related Articles
- EP ID EP448454
- DOI 10.15802/ampr.v0i14.150500
- Views 84
- Downloads 0
ДОБРО И ЗЛО КАК ВЕКТОРЫ СВОБОДЫ ВОЛИ В СТРУКТУРЕ АНТРОПНОГО ВРЕМЕНИ
Целью работы является осмысление добра и зла в качестве векторов свободы воли в структуре антропного времени. Методологическими основаниями исследования служат: 1) общая теория систем (А. И. Уёмов, А. Ю. Цофнас, Л. Н. Те...
ОСОБИСТІСНІ МОТИВИ ФІЛОСОФУВАННЯ: КАРТЕЗІЙ ТА К’ЄРКЕГОР
Мета аналізу – акцентувати змістовну спорідненість та спадкоємність в підходах Картезія та К’єркегора до тлумачення ключових чинників філософських шукань. Її реалізація передбачає прояснення таких моментів в позиціях обо...
GREEK «ΦΥΣΙΣ» AS THE BASIS OF GENDER STEREOTYPES
Purpose. Considering the fact that the concept «by nature» formed the basis of diametrically different approaches to the interpretation of the place and role of women not only in Greek society, but determined the gender...
EMOTIONS AND REASONING IN MORAL DECISION MAKING
Purpose of the research is the study of relationship between emotional and rational factors in moral decisions making. Methodology. The work is primarily based on the analysis and synthesis of the main empirical studies...
THE MEASURE OF ALL GODS: RELIGIOUS PARADIGMS OF THE ANTIQUITY AS ANTHROPOLOGICAL INVARIANTS
Purpose of the article is the reconstruction of ancient Greek and ancient Roman models of religiosity as anthropological invariants that determine the patterns of thinking and being of subsequent eras. Theoretical basis....