ЕТИМОЛОГІЯ І НЕ ТІЛЬКИ: ПРО ДЕЯКІ ОСОБЛИВОСТІ В РОБОТІ ПЕРЕКЛАДАЧА
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 1, Issue 164
Abstract
У статті на численних прикладах з англійської та української мов доводиться необхідність для перекладача бути обізнаним в історії виникнення слова чи іншого мовного елементу, мати знання в особливостях його функціонування та адаптації у якості запозиченого слова у мові-приймачі. Зазначається, що на сучасному етапі саме англійська мова, внаслідок багатьох факторів, стала найбільшим джерелом запозичень у інші мови. Знання, що необхідні для перекладача, мають залучати не тільки офіційну етимологію слова, а також так звану «народну етимологію», яка показує, наскільки популярним є слово у його вживанні і легенду про його виникнення. Такі знання допомагають зробити адекватній переклад як сталих, так і знов утворених мовних одиниць у текстах різних жанрів і стилістичного забарвлення, у тому числі, і з метою створення образності. Особливо необхідним стають знання етимології запозиченого слова, якщо слово запозичується і входить до складу словникового запасу мови-приймача у своїй оригінальній формі, як це часто трапляється на сучасному етапі функціонування української мови. Знання етимології слова, чи «народної етимології» також допоможуть перекладачеві у разі необхідності побачити алюзії та асоціації, пов’язані зі словом, і знайти спосіб адекватного перекладу будь-то шляхом транслітерації, прямого запозичення, чи додаткового пояснення. In the article on the numerous examples from English and Ukrainian languages the necessity for an interpreter or translator to know the history of the origin of a word or other language unit is proved as well as the necessity to know the features of its functioning and adaptation as a borrowed word in the receiving language. It is emphasized that at present stage due to many factors it is English that has become the richest source of the borrowings in other languages. This fact is especially obvious in such spheres as technologies, politics, economy, pop-culture. The knowledge necessary for an interpreter must include not only the official etymology of the word, but also the so-called "folk etymology", which demonstrates how popular the word is and the legend of its origin. Such knowledge helps to make an adequate translation of both long-functioning and recently appeared linguistic elements in the texts of various genres and stylistic coloring, including those created for the purpose of imagery. Knowledge of the etymology of a borrowed word is especially necessary if it is borrowed in the receiving language in its original form, as it often happens at the present stage of language functioning. Knowledge of etymology or "folk etymology", full ‘biography’ of the word will also help the translator to see the allusions or associations connected with the word and choose the necessary method of translation, whether by transliteration, direct borrowing or additional explanation. Besides, the article gives the examples of apronyms and backronyms interpretation.
Authors and Affiliations
Олена Ільєнко
РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНИХ ЗДІБНОСТЕЙ ТА ФОРМУВАННЯ ІНШОМОВНОЇ КОМУНІКАЦІЇ ПРИ ВИКЛАДАННІ ІНОЗЕМНОЇ МОВИ
У статі розглянуті питання розвитку комунікативних здібностей та формування іншомовної комунікації у студентів при викладанні іноземної мови. Встановлено, що мовна комунікація є важливою та невід`ємною складовою життя лю...
АЛЮЗІЙНІ ІМПЛІКАТУРИ У ПОЕТИЧНОМУ ДИСКУРСІ Р.М. РІЛЬКЕ
У статті встановлюються особливості алюзійних імплікатур у поетичному дискурсі Р.М. Рільке з методологічних позицій когнітивної прагмапоетики. Під поетичним дискурсом розуміємо мовленнєво-мисленнєвий простір, що створюєт...
LOCALIZATION AS A MEANS OF INTERCULTURAL COMMUNICATION: TRANSLATION ASPECT
Стаття присвячена проблемі локалізації як засобу міжкультурної комунікації у контексті перекладу. Проаналізовано галузі перекладу, в яких локалізація є релевантною при відтворенні повідомлення цільовою мовою. Розкрито ос...
КОГНІТИВНО-КОМУНІКАТИВНА СПЕЦИФІКА ПОЧАТКОВИХ РЕЧЕНЬ В ХУДОЖНІХ ТЕКСТАХ, ВІДМІЧЕНИХ ЛІТЕРАТУРНОЮ ПРЕМІЄЮ «DEUTSCHER BUCHPREIS»
Представлена стаття являє собою спробу осмислення феномену початкових речень художнього тексту з погляду їх когнітивно-комунікативного потенціалу, який реалізується через відповідність речень певним критеріям читомості (...
ПИСЬМЕННОСТЬ ВЕЛИКОГО КНЯЖЕСТВА ЛИТОВСКОГО КАК ЕВРОПЕЙСКИЙ ФЕНОМЕН (О КУЛЬТУРНО-ИСТОРИЧЕСКОМ КОНТЕКСТЕ ВОСПРИЯТИЯ «ПРАЖСКОЙ» БИБЛИИ ФРАНЦИСКА СКОРИНЫ)
У статті йдеться про роль «Празької біблії» (1517) Франциска Скорини для розвитку європейського письменства. Біблія отримала широке визнання на тогочасних європейських теренах. Твір як зразок культурно-історичного контек...