ГАБІТУС В СТРАТЕГІЯХ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

Apply

ГАБІТУС В СТРАТЕГІЯХ МЕНЕДЖМЕНТУ ОСВІТИ

Journal Title: Освітній дискурс : збірник наукових праць - Year 2018, Vol 3, Issue 3

Abstract

Актуальність теми дослідження. Актуальність дослідження. Габітус як методологічна концепція дозволяє поєднувати різні рівні аналітики формування людини: індивідуальний, соціальний, екзистенціальний та символічний. Зміна гуманітарних знань від стабільності та суб'єктивності до пластичності та процедурності показує значний логіко-гносеологічний потенціал концепції габітусів. Тому аналіз та реалізація цієї концепції є надзвичайно ефективним для вирішення нагальних проблем навчального процесу, принципів його управління, а також для герменевтики сучасної соціально-культурної ситуації в цілому. Постановка проблеми. Габітус як найбільш правильна та значуща семантична одиниця може бути продуктивно використана при побудові теоретичних конструкцій для широкої галузі досліджень. Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вперше в соціологічну практику поняття габітусу ввів П. Бурд’є, визначивши це поняття як "принцип дії агентів". Саме він є автором та засновником такого методологічного підходу до соціальних трансформацій, в яких структури людських вчинків і поведінки мають доволі чітку детермінацію та імплементацію. В більш широкому культурологічному контексті концепт габітусу вживає П. Слотердайк, ототожнюючи зміст концепту з поняттям звички. Грунтовну аналітику як філософської антопології П. Слотердайка, так і змістовних інтенцій габітусу знаходимо в роботах М. Култаєвої, яка впроваджує розуміння габітусу як інструментарію виховання і самовиховання, пошуку ідентичності та виконання вправ. Аналітику габітусу як техніки проведення змін опрацьовує М. Нестерова. Філософсько-методологічну інтерпретацію габітусу як переживання певних подій пропонує Г. Гутнер. Цю лінію підтримує Л. Бевзенко, визначаючи атрибутивною рисою габітусу анормію, відхилення від звичайного та сталого, або деформація норми. Розуміння габітусу як етносоціального коду комунікації наведено в працях О. Бойко. Проте методологічний потенціал концепту габітусу не вичерпується в зазначених доробках, його застосування буде корисним в широкому спектрі проблем сучасної соціокультури. Постановка завдання. Поняття габітусу вимагає філософського аналізу та обгрунтування. Виходячи з перевірки концепції, стає можливим досліджувати зміст і значення габітуса в системі управління освітою. Виклад основного матеріалу. Поняття "габітус" виявляється на чотирьох рівнях: індивідуальному, соціальному, екзистенціальному та символічному. Ця диференціація обгрунтована не онтологічно, а діалектично-методологічно. Тобто, «габітус» в якості автономного і унітарного явища екстраполюються в різні координати гносеологічних процедур, в якому детально і формалізує зміст поняття, і, найголовніше, дозволяє відтворити єдність повсякденної практики сучасної людини. Габітус - це семантична структура експлікації соціокультурної сутності людини. Техніка габітуса виражена в схемі "ідентичність - структура - конкуренція". І поняття габітуса є найбільш продуктивним при аналізі логіки людської діяльності. Тому поняття габітуса має значний освітній потенціал. Класичні педагогічні теорії діють з поняттями "світогляд", "особистість", "предмет", "знання" та "навички". Враховуючи сучасні детермінанти гуманітарних наук та проблеми соціального формування, термінологія класичної педагогіки не може витримати фальсифікацію. Вищезазначена термінологія заснована на класичній метафізики, в якій діалектика сутності і формування демонструють переважно випадковий характер. Пост-класична парадигма мислення походить від іншого розуміння процедурності і, відповідно, іншого розуміння цілісності. Таким чином, обґрунтовані концепції світогляду, суб'єкта, знання тощо набувають ознак декларації, а не аналітики дійсності. Тому логічно, що в сучасній концепції освіти поняття "всебічно та гармонійно розвинена особистість" та "знання/навички" замінюються "спеціалістом" та "компетенцією". У цій термінологічній зміні відбувається світоглядна зміна, яка базується на ідеї пластичності та відкритості діалектичної єдності структури та процесу. Висновки. Поняття габітусу є важливим у вирішенні проблем управління освітньою діяльністю. Було виявлено, що певний тип культури управління виробляє відповідний габітус ставлення до світу у залучених осіб. Відповідно, покращення культури управління освітою та виховання сприяє формуванню габітусу успішної та обізнаної людини.

Authors and Affiliations

Olena Yatsenko

Keywords

: габітус менеджмент екистенція суб’єктивність ідентичність структура конкуренція.

ІНФОРМАЦІЙНО-ОСВІТНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ПЕДАГОГІЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ ЯК ОСНОВА ПРОФЕСІЙНОГО СТАНОВЛЕННЯ МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ

Актуальність теми дослідження. Психолого-педагогічні принципи і підходи, сформовані в умовах традиційної системи професійного розвитку майбутнього вчителя, сьогодні вже недостатньо повно і адекватно відображають динаміку...

ВХОДЖЕННЯ ПОСТНЕКЛАСИЧНОГО ГУМАНІТАРНОГО ПОНЯТТЯ “ХАОС” В ОСВІТНЮ СФЕРУ: СОЦІАЛЬНО– ФІЛОСОФСЬКИЙ АСПЕКТ ПРОБЛЕМИ СОЦІАЛІЗАЦІЇ ОСОБИСТОСТІ

Актуальність дослідження. Складність, мінливість та хаотичність сучасного світу вже стали такими його постійними і відомими ознаками, які не мають заперечення як у вчених, так і у філософів, психологів, соціологів та ін....

EP ID EP387193
DOI 10.33930/ed.2018.5007.3(1-2)-3
Views 120
Downloads 0