МЕТАФІЗИКА СМЕРТНОЇ КАРИ

Apply

МЕТАФІЗИКА СМЕРТНОЇ КАРИ

Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2017, Vol 11, Issue

Abstract

Мета. Дослідити питання про припустимість смертної кари у демократичному суспільстві з метафізичної точки зору. На противагу переконанню про негуманний і варварський характер судової практики засудження на смерть запропонувати філософську аргументацію за смертний вирок. Сенс даного дослідження не у реабілітації вбивства на базі ні би то застарілого права, а в розкритті внутрішнього діалектичного взаємозв’язку ступенів моральної відповідальності злочинців і суспільства, що породжує злодіїв. Автор наполягає, що відмова від смертної кари під привидом торжества гуманності – лише ліберальна видимість, благовидне прикриття недоліків морального стану суспільства яке, відмовляючись від своєї частки відповідальності за існуючи беззаконня, не зростає, а навпаки принижується у людської гідності. Методологія. Автор використовує метод діалектичної рефлексії, усвідомлюючи єдність, відносність і додатковість добра і зла і прагне визначити продуктивний шлях вирішення суперечності між ними у моральному розвитку суспільства. Наукова новизна. Пропонуючи філософський підхід до проблеми припустимості смертної кари, автор не вдається до обговорення ролі страхання, стримування чи жорстокості цієї міри покарання, а також не розглядає питання про її ефективність, чи навпаки. Автор не торкається теми душевних страждань злодіїв, що приречені на довічне позбавлення волі з урахування «гуманних» міркувань. Завдання автора показати, що ціль покарання – досягнення справедливості, яка стає моральним випробуванням не тільки для злочинців, але і для всього суспільства. Висновки. Злочинність – це насамперед суспільна проблема і тільки крізь призму духовного стану суспільного цілого слід розглядати кримінальну поведінку окремих індивідів. Ставлення до смертної кари це питання духовності та її драматичного ускладнення. Вимога моральності, за переконанням автора, виключає сентиментальне тлумачення людяності і милосердя. Гуманність це імператив, що вимагає особистої і суспільної відповідальності за принижену у жертві і відкинуту у злодії людську гідність. Злодій не знищується як небезпечна тварина без суду і слідства. У суворому покаранні суспільство за адекватною ціною повертає вбивці людську гідність. З іншого боку суспільство примиряється з брутальною розплатою, до якої воно змушено удаватися, здійснюючи справедливість, оскільки воно само має частку вини у існуючої злочинності.

Authors and Affiliations

V. E. Gromov

Keywords

гуманність; милосердя; справедливість; жертвоприношення; розплата; «метафізична відповідальність»

EP ID EP218212
DOI 10.15802/ampr.v0i11.105472
Views 90
Downloads 0