Особливості перебігу експериментального алергічного енцефаломієліту після трансплантації стовбурових клітин
Journal Title: Ukrainian Neurosurgical Journal - Year 2017, Vol 0, Issue 2
Abstract
Мета. Вивчити перебіг експериментального алергічного енцефаломієліту (ЕАЕ) після внутрішньовенного введення гемопоетичних стовбурових клітин (ГСК) та субокципітальної нейротрансплантації фетальних нейроклітин (ФН), їх вплив на інтенсивність процесів відновлення нервової тканини у щурів при ЕАЕ. Матеріали і методи. Дослідження проведене на 40 щурах, маса тіла 200 г. ЕАЕ моделювали з використанням повного ад’юванта Фрейнда. В основній групі 32 щурам внутрішньовенно вводили ГСК (10 млн. чи 20 млн. клітин) та субокципітально ФН (2 млн.). Клінічний перебіг ЕАЕ оцінювали в період до 110 діб. Тварин виводили з експерименту через 23, 35 діб та 2 міс після моделювання ЕАЕ. Препарати забарвлювали за Нісслем, гематоксиліном та еозином, гематоксиліном та пікрофуксином, проводили морфометрію. Результати. У групі №1 (без введення ГСК та ФН) одужання тварин не спостерігали, з 26-ї доби відзначений хронічний перебіг ЕАЕ. Тваринам групи №2 вводили ГСК у дозі 10 млн. клітин, пік клінічних проявів ЕАЕ спостерігали на 20-ту добу з поступовим одужанням тварин. У щурів групи №3 введення ГСК у дозі 20 млн. клітин статистично значуще сприяло швидшому регресу клінічних проявів у порівнянні з таким в групі №2. Одужання тварин, яким водили ГСК і ФН, відбувалося статистично значуще швидше ніж тварин, у яких застосовували лише ГСК. У щурів групи №5 (ГСК у дозі 20 млн. клітин з подальшим інтратекальним введенням ФН) спостерігали тимчасове статистично значуще погіршення стану після введення ГСК та швидке покращення стану після введення ФН — на 29-ту добу. В усіх тварин спостерігали тенденцію до зменшення кількості патологічно змінених нейроцитів та кількості гліоцитів. Висновки. Найбільш виражений позитивний вплив на перебіг захворювання, швидкість відновлення клінічного стану тварин і збереження нейронів відзначали при внутрішньовенному введенні 20 млн. ГСК з подальшим субокципітальним введенням ФН, особливо на 63-тю добу спостереження.
Authors and Affiliations
Leonid Pichkur, Vira Semenova, Svitlana Verbovska, Natalia Oleksenko, Samuel Akinola
Keywords
Related Articles
- EP ID EP433707
- DOI 10.25305/unj.104500
- Views 134
- Downloads 0
Антидискінетичний ефект стереотаксичних втручань у ділянці вентроінтермедіального ядра таламуса у пацієнтів із хворобою Паркінсона
Мета: дослідити особливості антидискінетичного ефекту стереотаксичних втручань у ділянці вентроінтермедіального ядра таламуса (Vim) у пацієнтів із хворобою Паркінсона (ХП). Матеріали і методи. Вентроінтермедіальну таламо...
Віталій Іванович Цимбалюк. Fuga vitae: до 70-річчя з дня народження
26 січня 2017 року виповнилося 70 років з дня народження Віталія Івановича Цимбалюка — провідного вченого-нейрохірурга, педагога, організатора науки, громадського діяча, президента НАМН України, керівника відділу відновн...
Реконструкція складних дефектів м’яких тканин склепіння черепа у нейроонкологічних хворих
Мета роботи. Покращити результати хірургічного лікування нейроонкологічних хворих з складними дефектами м’яких тканин склепіння черепа шляхом застосування шкірно-м’язових клаптів на основі трапецієподібного м’яза (ТМ). М...
Оцінка сироваткової концентрації убіквітин-С-кінцевої гідролази L1 як предиктора наслідків тяжкої черепно-мозкової травми
Мета дослідження — вивчення можливостей визначення вмісту в сироватці крові біомаркера ушкодження нейронів білка убіквітин-С-кінцевої гідролази L1 (UCH-L1) в прогнозуванні наслідків черепно-мозкової травми (ЧМТ). Матеріа...
Рекомендуемые алгоритмы хирургического лечения нетравматических внутримозговых гематом головного мозга
Освещена классификация нетравматических внутримозговых гематом (НВМГ) по локализации. Приведены оптимальные методики хирургического лечения НВМГ с учетом локализации, носящие рекомендательный характер. При всех локализац...