Особливості професійно-педагогічної підготовки викладачів технічних ВНЗ УРСР у 1940-60-х рр.
Journal Title: ScienceRise: Pedagogical Education - Year 2019, Vol 0, Issue 1
Abstract
<p>Стаття присвячена дослідженню<strong> </strong>особливостей професійно-педагогічної підготовки викладачів вищих технічних навчальних закладів у 1940-60-х рр. Основними завданнями статті було встановлено визначення чинників, які вплинули на розвиток вищої технічної школи впродовж означеного періоду; виявлення основних тенденцій процесу забезпечення технічних ВНЗ (радянська назва ЗВО – закладів вищої освіти) науково-педагогічними працівниками; і найголовніше – аналіз педагогічної складової підготовки викладацьких кадрів для вищих технічних шкіл означеного часу. Джерельною базою дослідження послужили численні справи фондів Державного архіву Дніпропетровської області (ДАДО), які стосуються діяльності аспірантури технічних ВНЗ Дніпропетровська у 1940-60‑х рр. Результати дослідження підтвердили загальнопоширену тезу про слабке забезпечення навчального процесу у вищій школі 1940-60-х рр. професорсько-викладацькими кадрами із науковими ступенями і вченими званнями. Важливо відзначити ще одну тенденцію розвитку вищої технічної школи УРСР періоду 1940-60-х рр. – утворення ієрархічної системи взаємозалежностей між структурними одиницями окремо взятого ВНЗ і державними владними інститутами різного рівня. Жодне рішення, прийняте в стінах вищих навчальних закладів , не проходило повз уваги міністерства чи відповідного відомства республіканського, а часто навіть союзного рівня. Така жорстка підпорядкованість діяльності освітніх закладів у сфері кадрової політики (за винятком хіба що присвоєння вченого звання лекційного асистента) зайвий раз засвідчила тотальний контроль в радянській державі за всіма сферами життя, і сфера освіти і науки не була виключенням. Усі наукові і науково-педагогічні працівники підлягали ретельному обліку і щорічному звітуванню про їх діяльність (а також національність, партійність, сімейний стан тощо). Оскільки процес поповнення професорсько-викладацького складу новими кадрами взагалі тривав дуже повільно, то педагогічна складова означеного процесу також була організована дуже формально. Архівні джерела свідчать про недостатню увагу організації педагогічної практики аспірантів, участі їх у роботі кафедр, залученні до керівництва студентськими науково-технічними гуртками</p>
Authors and Affiliations
Galyna Lysenko
Досягнення як один з чинників мотивації студентів вищих навчальних закладів
<p class="Standard">Проаналізувавши проблеми самоосвіти на сучасному етапі, стало можливим звузити кількість чинників, котрі впливають на мотиваційну сферу студента. Визначено взаємозалежність «досягнення» та комунікатив...
Ретроспективний аналіз поглядів С. М. Трубецького на автономію університетів
<p>У дослідженні проаналізовано погляди С. М. Трубецького на автономію й академічні свободи університетів. Установлено, що тільки в правовій державі можлива самостійність вищого навчального закладу. Доведено, що лише кол...
Тенденції професійної підготовки педагогів фізичного виховання у Німеччині
У статті з’ясовано та обґрунтовано провідні тенденції професійної підготовки педагогів фізичного виховання у системі професійних навчальних закладів Німеччини (наприкінці ХVIIІ – початку ХХІ ст.). В результаті дослідженн...
Аналіз ідей педагогічної майстерності вчителя в спадщині О. А. Левитського (1872–1947)
<p>У статті висвітлено історико-педагогічну сутність та зміст професійної майстерності вчителя в спадщині українського мислителя О. А. Левитського. Доведено, що вчений тлумачив педагогічну майстерність як творчий рівень...
Теоретико-методологічні основи використання дистанційного навчання вчителів у системі післядипломної педагогічної освіти
<p>У дослідженні проаналізовано теоретичні та методологічні аспекти використання дистанційної форми навчання у системі післядипломної педагогічної освіти. Спираючись на аналіз наукових джерел, світовий та вітчизняний дос...