ПЕРСПЕКТИВИ ВИКОРИСТАННЯ БІОЛОГІЧНОГО ЗВОРОТНОГО ЗВ’ЯЗКУ В ЩЕЛЕПНО-ЛИЦЬОВІЙ ДІЛЯНЦІ В ПРОЦЕСІ РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ З УСКЛАДНЕНИМ ПЕРЕБІГОМ ГОСТРОГО ПОРУШЕННЯ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ
Journal Title: Ендоваскулярна Нейрорентгенохірургія (original) - Year 2018, Vol 25, Issue 3
Abstract
Мета роботи — визначити перспективи використання апаратів біологічного зворотного зв’язку в щелепно-лицьовій ділянці у пацієнтів з вираженим неврологічним дефіцитом за гемі- типом після гострого порушення мозкового кровообігу (ГПМК). Матеріали та методи. На базі Полтавської обласної клінічної лікарні в 2017–2018 рр. об- стежено 50 хворих з ускладненим перебігом ГПМК за гемітипом. Результати. У пацієнтів з ураженою внутрішньою капсулою неврологічний дефіцит спо- стерігається у вигляді не лише геміпарезів, а й порушення роботи нервово-м’язового апарату щелепно-лицьової ділянки. В осіб із тяжким перебігом інсульту ураження м’язів щелепно-ли- цьової ділянки має такі вияви: неможливість розбірливого мовлення; дисфагія (у 28 % осіб); порушення повноцінного жування у зв’язку з неможливістю формування якісної харчової груд- ки, а інколи — утримання рідкої їжі в ротовій порожнині при порушенні роботи кругового м’яза рота. У результаті має місце недоїдання протягом усього етапу реабілітації. Так, у 57 % пацієнтів зменшилася маса тіла протягом перших 6 міс відновного періоду, а 22 % страждали від недоїдання на 6-му місяці після інсульту. Висновки. Проведений аналіз доводить можливість застосування біологічного зворот- ного зв’язку на основі електроміографії у щелепно-лицьовій ділянці для кращої реабілітації хворих з ускладненим перебігом ГПМК за гемітипом, що сприяє відновленню координованої дії нервово-м’язового апарату зубощелепної ділянки. Вдосконалення реабілітаційних заходів у щелепно-лицьовій ділянці для хворих з вираженим неврологічним дефіцитом після перене- сеного інсульту має важливе значення для швидшого повернення їх до повноцінного життя.
Authors and Affiliations
К. Д. ТОНЧЕВА, Д. М. КОРОЛЬ, М. Д. ТОНЧЕВ
Keywords
Related Articles
- EP ID EP453321
- DOI 10.26683/2304-9359-2018-3(25)-76-81
- Views 115
- Downloads 0
АНГІОАРХІТЕКТОНІКААРТЕРІОВЕНОЗНИХ МАЛЬФОРМАЦІЙ ЦЕНТРАЛЬНИХ ЗВИВИН ГОЛОВНОГО МОЗКУ ЯК ПРЕДИКТОР КЛІНІЧНИХ ПРОЯВІВ ЗАХВОРЮВАННЯ
Мета роботи — встановити кореляцію між ангіоархітектонікою артеріовенозних маль- формацій центральних звивин головного мозку (АВМ ЦЗГМ ) та клінічними проявами захво- рювання. Матеріали та методи. Проаналізовано результ...
РЕЗУЛЬТАТИ ВПРОВАДЖЕННЯ В ПРАКТИ- КУ СУЧАСНИХ МЕТОДІВ ЛІКУВАННЯ СУ- ДИННИХ АНОМАЛІЙ ГОЛОВНОГО МОЗКУ У ЛЬВОВІ ТА ЛЬВІВСЬКІЙ ОБЛАСТІ І ПЕР- СПЕКТИВИ ЇХ РОЗВИТКУ
Мета дослідження — визначити сучасний стан служби судинної нейрохірургії і ендовас- кулярної нейрорентгенохірургії у Львівській області; окреслити напрями подальшого розви- тку служби. Матеріали та методи. Сучасн...
ВІДДАЛЕНІ РЕЗУЛьТАТи ЕНДОВАСКУЛЯРНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРиХ З АРТЕРІОВЕНОЗНиМи МАЛьФОРМАцІЯМи цЕНТРАЛьНиХ ЗВиВиН ГОЛОВНОГО МОЗКУ
Мета роботи — вивчити віддалені результати ендоваскулярного лікування хворих з артеріо- венозними мальформаціями (АВМ) центральних звивин головного мозку. Матеріали та методи. Проаналізовано результати лікування 95 хвори...
ИСПОЛЬЗОВАНИЕ УСТРОЙСТВ ПРОТИВОЭМБОЛИЧЕСКОЙ ЗАЩИТЫ ПРИ СТЕНТИРОВАНИИ БРАХИОЦЕФАЛЬНЫХ АРТЕРИЙ
Цель работы — улучшить результаты эндоваскулярного лечения окклюзионно-стеноти- ческой патологии брахиоцефальных артерий (БЦА). Материалы и методы. Проанализированы результаты хирургического лечения 112 паци- ентов (79...
КЛІНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ГОСТРОГО ПЕРІОДУ ПООДИНОКОГО АНЕВРИЗМАЛЬНОГО КРОВОВИЛИВУ ВНАСЛІДОК РОЗРИВУ АРТЕРІАЛЬНИХ АНЕВРИЗМ ЗАДНЬОГО ПІВКІЛЬЦЯ АРТЕРІАЛЬНОГО КОЛА МОЗКУ
Мета роботи — визначити клінічні особливості геморагічного перебігу поодинокого анев- ризмального крововиливу (АК) у гострий період захворювання внаслідок розриву артеріальних аневризм (АА) заднього півкільця артеріальн...