СУЧАСНА ІНШОМОВНА ОСВІТА ЯК РЕТРАНСЛЯТОР КУЛЬТУРИ
Journal Title: Наукові записки. Серія: Філологічні науки - Year 2018, Vol 2, Issue 165
Abstract
Стаття зосереджується на необхідності реінтеграції культурного виміру в навчання іноземних мов. Вихідною позицією автора статті є переконання, що метою міжкультурної іншомовної освіти є формування в користувачів мови міжкультурної свідомості як здатності бачити у собі і своєму співрозмовникові носіїв певних культур, готових зрозуміти інший спосіб життя й мислення, поважати право на культурну «іншість» один одного, толерантно ставитися до цінностей і поведінкових моделей в іншій культурі, переосмислювати власний культурний багаж. Результатом іншомовної освіти в міжкультурному вимірі бачиться багатокомпонентна міжкультурна компетентність у складі знань про власну й іншомовну культуру; комунікативних, пізнавальних, інтерпретаційних вмінь; допитливого й відкритого ставлення до культури «своєї» й «чужої» країни; критичної інтракультурної й міжкультурної свідомості. Як один з ключових принципів міжкультурної іншомовної освіти позиціонується принцип діалогу культур, під яким розуміється готовність при порівнянні культурних проявів і норм у своїй та інших країнах до шанобливого сприймання різних точок зору, навіть тих, з якими важко погодитися; критичного ставлення до усталених тверджень; відкритого обміну думками на основі взаєморозуміння й поваги до культурного розмаїття. Сучасний підручник іноземної мови має ретранслювати не лише культуру країни-носія мови, а пропонувати для візуального й ментального сприйняття, обговорення й порівняння матеріали і про інші культури. Culture-centric dimension, which is much spoken about today, expands the boundaries of information exchange between two or more speakers towards interaction between representatives of different cultures, who have their own cultural peculiarities affecting the nature of communication. The article focuses on the problem of constructing an intercultural paradigm of foreign language education in order to reintegrate the cultural dimension into learning foreign languages. The author of the article argues that the purpose of intercultural foreign language education lies in constructing a new intercultural language awareness as the ability of language users to act as representatives of certain cultures, be ready to accept the "otherness" of each other, respect the right to cultural difference, exhibit tolerant attitude to other’s values and behaviour patterns, counteract stereotypes and bias, and to rethink their own cultural luggage. The study of a foreign language is suggested to be considered as an intercultural language education. The result of the intercultural approach in language education is viewed as the multicomponent intercultural competence – the entity of knowledge of one’s own and other cultures; skills of discovery, interaction, and interpreting; curious and open attitude to one’s own and another culture and country; critical cultural awareness. Dialogue of cultures is positioned as one of the key principles of intercultural foreign language education. It means readiness to listen to and understand multiple perspectives, products, practices, and cultural norms in one’s own and other countries, even those with which you disagree, to have critical attitude towards stereotypes and prejudice, to be open for exchange of ideas based on mutual understanding and respect for cultural diversity. The modern language textbooks should be multicultural in their content, and contain information about not only the target language culture, but also offer materials on other cultures for visual and mental perception, discussion and comparison.
Authors and Affiliations
Ольга Мисечко
Keywords
Related Articles
- EP ID EP638972
- DOI -
- Views 88
- Downloads 0
ВЕРБАЛІЗАТОРИ КОНЦЕПТУ СМЕРТЬ У ТВОРАХ АНГЛОМОВНИХ ПИСЬМЕННИКІВ
У статті розглядається концепт як вербальне і ментальне утворення, його типологія за класифікацією А.М.Приходька, визначається з різних наукових підходів (онтологічного, логічного, етнокультурологічного, психолінгвістичн...
КОННОТАТИВНАЯ ТОНАЛЬНОСТЬ МИФОЛОГЕМЫ МУЗА В ПОЕТИЧЕСКОЙ РЕЧИ А. АХМАТОВОЙ
У статті розглядаються проблеми конотації поетичного мовлення. Дослідження виконано на матеріалі поетичної спадщини А. Ахматової. Вона розпочала свій творчий шлях в руслі акмеїзму – літературної течії, що виникла в 1912...
THE PECULARITIES OF TRANSLATION OF NON-EQUIVALENT WORDS INTO THE UKRAINIAN LANGUAGE
Метою дослідження є визначення принципів перекладу безеквівалентної лексики українською мовою. Результати роботи, що дозволяють зрозуміти культурні особливості лексичного матеріалу конкретної мови, обумовили декілька спо...
РОЛЬ ЛІТЕРАТУРНИХ ПЕРЕКЛАДІВ У ФОРМУВАННІ ОБРАЗУ УКРАЇНИ НА НІМЕЦЬКОМОВНИХ ТЕРЕНАХ
У статті розглядається роль перекладів літературних творів у формуванні іміджу вихідної країни, образу її культури та літератури у читачів цільової культури. Особливо це питання актуальне для України, оскільки західноєвр...
ТРАНСФОРМАЦІЯ СВІТОМОДЕЛЮЮЧИХ МОЖЛИВОСТЕЙ СУЧАСНОГО ЖАНРУ ЗАГАДКИ
У статті аналізується семантична структура загадок. Представлені результати дослідження світомоделюючого потенціалу жанру народної та сучасної загадки. Виявлено специфіку світомоделюючої функції фольклорних стереотипів у...