Візуальні студії в параметрах історико-філософського пізнання і формування мислення
Journal Title: Мultiversum. Philosophical almanac - Year 2017, Vol 0, Issue 1
Abstract
Ідентифіковано концептуальні основи, принципи, субстанціональну структуру «метафори зору» в інтелектуальному вимірі філософських концепцій, в яких актуалізується проблема «візуалізації» в науковому пізнанні, мисленні та навчанні. Розкриваються основні напрями аналізу метафоризації в історико-філософському розвитку з урахуванням смислів візуального досвіду, набутого вже античною міфологією, яка надавала особливого значення погляду, з апеляцією до візуального сприйняття крізь призму візуальних метафор. Застосовуючи логіко-дискурсивний підхід, виявлено і системно обґрунтовано низку важливих філософських метафор, які мають візуальну природу: «метафора зору», «метафора світла», «метафора дзеркала» та інших. Окреслено їх функції: ідіоматичну, стилістичну, евристичну, які доповнюють процес філософського пізнання в трансцендентному і трансцендентальному аспектах. Показано, що метафори в процесі пізнання можуть піднімати розуміння дійсності, тому вони не повинні сприйматися буквально. Розглянуто алегорію «Печери» Платона в контексті становлення пізнавальної здатності споглядання, яке виконує важливу роль в процесі освоєння «розумовим зором» реального світу. Для Платона і Арістотеля зорове сприйняття вперше постає як епістемологічна проблема, оскільки йдеться про основне джерело нашого знання про оточуючий людину світ. Приділено увагу поняттю «теорія», яке в античності означало різновид діяльності філософа – дивитися, тобто теоретизувати, що означало пізнавати і вчитися. Доведено, що «візуальність», яка вкорінена у філософії й описує філософську діяльність, постає способом філософського дослідження й асоціюється з філософським мисленням, основою творчого освоєння дійсності.
Authors and Affiliations
Halyna Ilyina
Екзистенціальний поворот у французькій феноменологічній думці: Г. Марсель і Є. Мінковський
Актуальність статті полягає в конкретному аналізі екзистенціального повороту, який відбувається у філософській думці в ситуації війни. Наводиться критика суб’єкт-об’єктної дихотомії в думці Г. Марселя і Є. Мінковського....
Definition of the World in Personalist Doctrine of Czeslaw Stanislaw Bartnik
In this article, the author reveals the way Czeslaw Stanislaw Bartnik, a Polish philosopher-personalist and Catholic theologian, interprets such philosophical concept as the world. The author points out that the ideology...
Towards the phenomenology of calling: about the meaning of call
In the article is analyzed the essense of calling as existential experience of personality, in particular as a response to the finiteness of human existence and finding of meaningful connections with the world outside th...
Логіка культури постмодернізму Ф. Джеймісона
Зрушення в осмисленні сучасної культури багато у чому залежать від вихідних методологічних передумов, що лежать в основі дослідницьких програм. Такого роду передумови, своєю чергою, залежать, з одного боку, від філософсь...
Прогнозування як технологія маніпуляції
У статті зроблено спробу подивитись на прогнозування не як на технологію передбачення майбутнього, а як на технологію маніпулювання майбутнім. Наприклад, маніпулюючи з прогнозами можна зламати цілу націю, як це трапилось...