Біоморфологія м’язів, діючих на плечовий суглоб чорнодзьобої гагари
Journal Title: Науковий вісник Львівського національного університету ветеринарної медицини та біотехнологій імені С.З. Гжицького - Year 2017, Vol 19, Issue 82
Abstract
У статті наведені результати досліджень біоморфологічних особливостей м’язів, діючих на плечовий суглоб деяких представників ряду гагароподібних Ordo Gaviiformes. Плечовий суглоб птахів є багатовісним суглобом, рухи в якому забез-печують не лише м’язи власне плечового суглоба, але й деякі м’язи плечового поясу та ліктьового суглоба. Варто зазначи-ти, що головними м’язами польоту птахів є м’язи плечового поясу, зокрема: грудний та надкоракоїдний. Важливе значення мають і деякі з м’язів ліктьового суглоба, зокрема коракоїдно-променевий та лопатко-триголовий. Це підтверджується як точками фіксації, так і ступенем їх розвитку. Ступінь розвитку і диференціації м’язів, діючих на плечовий суглоб є різними, що обумовлено особливостями функціонування крила під час польоту, а у водоплавних птахів – і особливостями підводного плавання з використанням крил. Метою даного біоморфологічного дослідження було розуміння ступеня розвитку, а головне – механізмів диференціації та трансформації м’язів, діючих на плечовий суглоб птахів, пристосованих до водного середовища існування. Матеріал для досліджень було одержано із фондів кафедри анатомії тварин ім. акад. В.Г. Касьяненка Національного університету біоресурсів і природокористування України, де і були проведені дослідження м’язових структур плечового суглоба представника ряду гагароподібних – чорнодзьобої гагари Gavia immer у кількості 3-х особин. Птахи ряду гагаропо-дібних характеризуються швидким, але мало маневреним польотом. Вони надзвичайно чудово пристосовані до водного середовища і більшу частину свого життя проводять у воді, виходячи на сушу лише в період гніздування. Ці птахи чудово плавають та пірнають і під час підводного плавання користуються не лише тазовими кінцівками, а й крилами. Це своєю чергою, накладає певні відбитки на ступінь розвитку і диференціації досліджуваних груп м’язів. Встановлено, що серед досліджених груп м’язів (плечового пояса, плечового та ліктьового суглобів) найбільш розвинутою є група м’язів плечового пояса – 86%. Суттєво меншими є групи м’язів ліктьового 8,5% та плечового – 5,4% суглобів. Крім того, нами вперше встановлено, що найбільший за своїм розвитком серед всіх досліджених м’язів – грудний м’яз (група м’язів плечового пояса) має суттєві відмінності порівняно з іншими видами птахів. Ці відмінності полягають у тому, що даний м’яз чітко дифе-ренційований на два окремих пласти, фактично два окремих м’язи – поверхневий та глибокий, більше з яких розвинутий поверхневий. Така диференціація обумовлена біоморфологічними адаптаціями до середовища існування.
Authors and Affiliations
О. О. Мельник, М. В. Мельник
Keywords
Related Articles
- EP ID EP236531
- DOI 10.15421/nvlvet8225
- Views 101
- Downloads 0
Морфологічні та біохімічні показники крові гусей за дегельмінтизації бровермектином і додавання до раціону маклеї серцевидної та рослинних джерел біофлавоноїдів
Однією з проблем ведення гусівництва є заразні хвороби (інфекційні та паразитарні), які завдають шкоди організму птиці і сприяють економічним збиткам. Оскільки ряд гельмінтів (тетрамериси та ехінуриси) мають проміжних ха...
Особливості методів підбору в період створення української червоної молочної породи
Дослідження методів підбору, застосовуваних протягом різних етапів виведення української червоної молочної породи має актуальне значення в оцінці методології породоутворювального процесу. Порівняльним аналізом встановлен...
Вплив екзогенних та ендогенних факторів на розвиток перинатальної патології у цуценят
У статті наведено огляд джерел фахової літератури з неонатальної патології та педіатрії цуценят, визначення генетичних, вроджених, ятрогенних причин виникнення перинатальної патології. Генетичні чинники, що впливають на...
Інноваційний підхід у технології фруктового мармеладу
Вивчено поліпшення рецептурного складу і якості мармеладу з використанням натуральної сировини – хурми. Включен-ня у рецептуру хурми сприятиме одержанню мармеладу функціонального призначення. У статті висвітлені результа...
Визначення активності амінотрансфераз у тканинах однорічок коропа за інвазії ектопаразитами
У статті наведено дані щодо зміни активності амінотрансфераз (аспартатамінотрансферази – АсАТ, аланінамінот-рансферази – АлАТ) у різних органах і тканинах коропа за різної інтенсивності інвазії ектопаразитами. Матеріал...