ЕКЗИСТЕНЦІЙНЕ Й ДУХОВНЕ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ АНТРОПОЛОГІЇ Г. МАРСЕЛЯ І Є. МІНКОВСЬКОГО

Abstract

Мета. Спираючись на екзистенціальну антропологію Г. Марселя і Є. Минковського, показати необхідність виділення в людині крім індивідуально-екзистенціального – універсально-духовного як людського в людині й розкрити ієрархічне співвідношення біосоціальної, екзистенційної й духовної сфер особистості. Теоретичний базис. Автор розрізняє усередині екзистенціальної філософії дві традиції й виходить із недостатності виділення екзистенційної сфери, запропонованої феноменологічної традиції, і необхідності співвіднесення її з духовною сферою як сферою людського в людині, запропонованої нефеноменологічної традиції Г. Марселя і Є. Мінковського. Наукова новизна. Автором представлена антропологічна концепція Г. Марселя і Є. Мінковського, у якій людина розуміється як єдність індивідуально-екзистенціального й універсально-духовного в людині, та позначена необхідність особливого транс-емпіричного смислового поля культури, що містить образи й символи людяності. Також розглянуті останні розробки екзистенціальних мислителів в обґрунтуванні екзистенціального й духовного вимірів, як таких, що не зводяться до фізичного й соціального. Висновки. В обох екзистенціальних традиціях специфічно людське обґрунтовувалося як трансбіологічне й транссоціальне. В обох традиціях людяність постає як не задана, заздалегідь не визначена. Але в першій традиції (М. Гайдеггер, Ж.-П. Сартр) людяність розуміється як екзистенція, як неповторна індивідуальність, унікальний "проект", варіант людяності, рівноцінний іншим варіантам, а універсальне розуміється як спільність положення людини у світі. Тоді як у другій традиції (Г. Марсель і Є. Мінковський, також В. Франкл), загальнолюдське розуміється як духовне. Таким чином, горизонтальний рівень нашого часткового існування, як процесу руху від народження до смерті, – доповнюється вертикаллю загальнолюд-ських, універсальних ідеалів і образів, з якими людина співвідносить своє приватне існування. Тут людяність постає як завдання, на шляху до якої людина трансцендує за рамки свого індивідуального "я" до "понад-індивідуального". Здійснення себе як людини виявляється можливим лише через включення в духовну спільність, у загальнолюдську культуру.

Authors and Affiliations

A. S. Zinevych

Keywords

Related Articles

ПРАГНЕННЯ ДО ВИЗНАННЯ В КОНТЕКСТІ УНІВЕРСАЛЬНОЇ ІСТОРІЇ ФРЕНСІСА ФУКУЯМИ

Вступ. Френсіс Фукуяма у своїй славетній книзі «Кінець історії та остання людина» наголошує на тому, що людська історія повинна розглядатися з точки зору битви ідеологій, що досягла своєї мети в універсалізації західно...

ДЕЯКІ МІРКУВАННЯ ЩОДО ТИПОЛОГІЇ ФІЛОСОФСЬКО-АНТРОПОЛОГІЧНИХ МОДЕЛЕЙ (ДО ПРОБЛЕМИ ЦІННІСНИХ ІДЕНТИФІКАЦІЙ УКРАЇНЦІВ)

Мета. Стаття присвячена обміркуванню окремих типів ціннісних зразків людинотворчості з позиції філософської антропології та соціальної філософії. Йдеться про певні моделі, що виформовують світоглядно-смислові модуси люди...

ФІЛОСОФСЬКО-КУЛЬТУРОЛОГІЧНЕ ОСМИСЛЕННЯ ТЕЛЕБАЧЕННЯ ЯК ВІЗУАЛЬНОЇ ПРАКТИКИ XX-ХХI СТ.

етою статті є аналіз філософсько-культурологічних уявлень щодо телебачення, яке є провідною візуальною практикою XX ст., що не втрачає своєї актуальності на початку XXI ст. Роль телебачення полягає у візуальній презентац...

GENDER EQUALITY AS A MODERN PHENOMENON

Purpose of the work. Forming the axiological system of Western society, with the intentions to establish gender equality as a guarantee of a just society being taken into account, on the one hand, and preserving the trad...

У ПОШУКАХ ІСТИННОГО Я: ШЛЯХОМ НЕДУАЛЬНОЇ МУДРОСТІ

Мета. У статті зроблено спробу проаналізувати феномен людського «я» в західній і східній традиціях, його дисоціацію і відчуження в сучасному світі та медитацію як шлях до Істинного Я. Методологія. Для проведення дослідже...

Download PDF file
  • EP ID EP449876
  • DOI 10.15802/ampr.v0i14.150755
  • Views 90
  • Downloads 0

How To Cite

A. S. Zinevych (2018). ЕКЗИСТЕНЦІЙНЕ Й ДУХОВНЕ В ЕКЗИСТЕНЦІЙНІЙ АНТРОПОЛОГІЇ Г. МАРСЕЛЯ І Є. МІНКОВСЬКОГО. Антропологічні виміри філософських досліджень, 14(), 142-157. https://www.europub.co.uk/articles/-A-449876