ПОЗАТІЛЕСНИЙ ДОСВІД, ЧИСТЕ БУТТЯ ТА МЕТАФІЗИКА

Apply

ПОЗАТІЛЕСНИЙ ДОСВІД, ЧИСТЕ БУТТЯ ТА МЕТАФІЗИКА

Journal Title: Антропологічні виміри філософських досліджень - Year 2016, Vol 10, Issue

Abstract

Мета. Показати, що поняття метафізики й емпіричних наук походять із досвіду. Відмінність полягає лише в тому, що поняття метафізики виникають на основі незвичного досвіду, а саме позатілесного, тоді як емпіричних наук – на основі звичного досвіду. За приклад береться метафізичне поняття чистого буття. Методологія. Задля досягнення мети автор використовує два методи. Перший метод – це компаративістський метод. За допомогою цього методу порівнюються змісти оповідей людей, які, так би мовити, «повернулися з того світу», переживши стан клінічної смерті, з метафізичними твердженнями відомих філософів, зокрема Платона, Декарта й християнського містика Бонавентури. Другий метод – це трансперсональний метод, який допомагає з’ясувати особливості екстраординарного досвіду клінічної смерті, містичного екстазу. Він полягає в пережитті трансцендентності, чистого буття як світла, надзвичайної усвідомленості істини, які тотожні пережиттям зазначених філософів та містиків. Ці пікові переживання екстраординарного досвіду належать різним людям різних культур і часів, тобто вони є трансперсональними, і володіють метафізичним змістом. Наукова новизна. Метафізика не є спекулятивною й відірваною від досвіду людини цариною дослідження основ світу. Метафізика постає на основі екстраординарного досвіду виходу з тіла, тоді як емпіричні науки – на основі звичайного досвіду. Так метафізичні поняття, зокрема поняття чистого буття, не можна вважати апріорними поняттями; вони є апостеріорними, адже також ґрунтуються на досвіді, хоча й незвичайного. Взагалі метафізика стає можливою завдяки екстраординарному досвіду людини. Висновки. У статті доводиться, що поняття́ метафізики не є до-досвідними, бо вони походять з досвіду пережиття виходу людини з фізичного тіла, з досвіду відмінності душі і тіла, або свідомості і тіла. Внаслідок такого позатілесного досвіду постають, наприклад, метафізики Платона, Декарта, християнського містика Бонавентури тощо, які є теоретичними конструкціями, що виникають на основі пережиття чистого буття (світла). В цьому контексті метафізика розглядається як шлях поступового відділення людини від її фізичного тіла, як мистецтво «вмирання» (Платон). Автор доводить, що всі поняття є досвідними, як емпіричних наук, так і метафізики; що існує прямий зв’язок між позатілесним досвідом і метафізикою та містикою. У випадку позатілесного досвіду, різновидами якого є клінічна смерть та містичний екстаз, тимчасова смерть людини є причиною зміни її сприйняття як себе, так і світу; є причиною появи метафізичного знання.

Authors and Affiliations

I. V. Karivets

Keywords

чисте буття; світло; душа; екстаз; екстраординарний досвід; вмирання; метафізика; споглядання; позатілесний досвід; клінічна смерть

ЄВРОПЕЙСЬКЕ ПЛАСТИЧНЕ МИСТЕЦТВО В АНТРОПОЛОГІЧНОМУ ВИМІРІ: ВІД КЛАСИКИ ДО ПОСТМОДЕРНІЗМУ

Мета. Стаття присвячена розгляду тілесності як атрибутивної ознаки пластичного мистецтва в Античному мистецтві, Середньовіччі, Відродженні, модернізмі й постмодернізмі. Теоретичний базис. Історичний розвиток мистецтва ро...

ОНТОЛОГІЯ ІСНУВАННЯ: НАСТУПНА ПАРАДИГМА. РЕЦЕНЗІЯ НА КНИГУ БЕРНАРДА КАСТРУПА "ІДЕЯ СВІТУ: МУЛЬТИДИСЦИПЛІНАРНИЙ АРГУМЕНТ ДЛЯ МЕНТАЛЬНОГО ХАРАКТЕРУ РЕАЛЬНОСТІ"

В останні десятиліття в науці та філософії були спроби створити і затвердити нову онтологію існування, яка могла б стати надійною альтернативою існуючої фізикалістської метафізики. Нова книга Бернарда Каструпа (2019, 312...

EP ID EP200337
DOI 10.15802/ampr.v0i10.87054
Views 107
Downloads 0